Enigma
Саксонський
палац
палац
0/4
About
About
Zespół specjalnych serwisów internetowych Polskiego Radia – Izabella Mazurek, Bartłomiej Makowski, Jacek Puciato
Prof. Zbigniew Wawer, Joanna Borowska, Maria Wardzyńska, Zasław Adamaszek
Grzegorz Lipiński , Paweł Woźniak, Anna Szmida, Aleksandra Zając
Scenariusz: Bartłomiej Makowski Animacja: Bartosz Tytus Trojanowski Montaż i udźwiękowienie: Grzegorz Lipiński Lektorzy: Mateusz Drozd, Mathew Farell
Damian Luje Ponce, Alan Krawczyk, Marcin Kieruzel, Łukasz Kowalski, Paula Karolak, Mateusz Orłowski, Rozalia Przeworska, Michał Romańczuk, Marcin Żabicki
Grzegorz Kowalski
Krzysztof Kossowski, Katarzyna Milanowska, Marcin Rembacz, Dominik Szewczyk
Dział produkcji multimedialnych Polskiego Radia
Barry Keane, Mariya Shahuri, Piotr Siemiński, Irina Zawisza
Archiwum Polskiego Radia, Archiwum Radia Wolna Europa
Narodowe Archiwum Cyfrowe (NAC), Polska Agencja Prasowa (PAP), Forum, East News, Muzeum Powstania Warszawskiego (Ryszard Witkowski „Romuald”, „Orliński”; Józef Jerzy Karpiński „Jerzy”), Muzeum Warszawy, Biblioteka Narodowa w Warszawie, Biblioteka Narodowa w Krakowie, Biblioteka Naukowa Polskiej Akademii Nauk Polskiej Akademii Umiejętności (PAN PAU), Biblioteka Politechniki Warszawskiej, Mazowiecka Biblioteka Cyfrowa, Biblioteka Kongresu USA, Muzeum Narodowe w Warszawie, Muzeum Narodowe w Krakowie, Muzeum Narodowe we Wrocławiu, Urząd Miasta Warszawy, Bildarchiv Foto Marburg, Sächsisches Staatsarchiv, Wikimedia Commons (domena publiczna; CC BY-SA 4.0 – Kgbo), Muzeum Fryderyka Chopina w Narodowym Instytucie Fryderyka Chopina (fot. Waldemar Kielichowski)
Filmoteka Narodowa Instytut Audiowizualny (Jan Ordyński, „Sztandar Wolności”), Biblioteka Kongresu USA („On the Firing Line with the Germans”), United States Holocaust Memorial Museum (filmy Juliena Bryena)
Subsidised by the Ministry of Culture and National Heritage
Rebuilding of the Saxon Palace, Brühl Palace and the tenement houses on Królewska Street - preparatory work
Частйна III
Фортеця таємниць
Саксонський палац не був лише тлом для найважливіших урочистостей. Він мав і друге обличчя, недоступне простим полякам. У затишші кабінетів Генерального (Головного) штабу велася надсекретна діяльність, від якої часто залежала доля держави і життя мільйонів людей.
Стан небезпеки
Суверенітет відродженої Республіки перебував у постійній небезпеці. Росія і Німеччина не змирилися з втратами після Першої світової війни.
Радянська Росія, згідно з доктриною несення революції на багнетах, воювала з Польщею з 1919 року. Незважаючи на перемогу поляків у Варшавській битві 1920 року, загроза з боку Росії та її наступника — Союзу Радянських Соціалістичних Республік — не зникла.
Критика Версальського договору, який завершував Першу світову війну та відновлював Польщу на карті Європи, була спільним знаменником, який об’єднував німецьких можновладців у міжвоєнний період. Після приходу до влади Адольфа Гітлера Німеччина взяла курс на війну.
Молода Річ Посполита мала менший потенціал, ніж її сусіди. Цю слабкість можна було компенсувати створенням однієї з найкращих у світі розвідувальних служб.
1919-1920: війна шифрів
На межі серпня та вересня 1919 року у Відділі шифрів II Інформаційного управління Генерального штабу, у північному флігелі Саксонського палацу, вдалося зламати більшовицькі шифри. Це стало вирішальним фактором для перебігу Варшавської битви 1920 року і всієї польсько-більшовицької війни.
Ян Ковалевський
1892-1965
Ян Ковалевський зламав більшовицькі шифри, пересуваючи гребінець зі зламаними зубцями по фрагменту шифрограми, шукаючи такої послідовності, у якій пара цифр (позначення літери) повторюється з однаковою частотою. У такий спосіб Ковалевський знайшов російське слово «дивізія» (д и в и з и я) — він знав, що літера «і» в цьому слові повторюється через однакові проміжки часу.
Ідею використання гребінця Ковалевський взяв із роману Едґара Аллана По «Золотий жук».
Спробуйте подібним чином зламати більшовицький шифр. Провівши гребінцем по закодованому повідомленню, знайдіть таку послідовність, щоби поміж зубцями гребінця опинилися ті самі знаки.
«Ніхто не розумів чому, але ця впевненість у перемозі ґрунтувалася не на надії, а на фактах. Усі донесення та накази радянської армії перехоплювалися та розшифровувалися одразу після їх надходження. Завдяки отриманій таким чином інформації польський штаб був краще поінформований про пересування, сили та наміри противника, ніж командири окремих радянських груп».
Радіостанція Е-10
«Там, на другому поверсі, в лівому крилі, біля неіснуючої колонади Саксонського палацу, але з вікнами на внутрішній двір, знаходилося бюро BS-4 і там наприкінці 1932 року ми втрьох розгадали таємниці “Енігми”».
Подія, яка змінила долю війни
Завдяки тому, що польська розвідка передала секрети «Енігми» союзникам, від початку війни можна було вдосконалювати методи, розроблені поляками, і читати німецькі депеші. Підраховано, що зламання шифру «Енігма» скоротило війну на три роки та врятувало 30 мільйонів людей. Інформація про внесок польських криптологів у перемогу у Другій світовій війні стала загальновідомою лише через кілька десятиліть після її завершення.
«Лабораторія» Пілсудського
Зростання загрози з боку обох сусідів спонукало маршала Юзефа Пілсудського заснувати 1934 року при Генеральній інспекції збройних сил таємне Бюро стратегічних досліджень під назвою «Лабораторія». Новий осередок був створений для збору та аналізу розвідданих, отриманих з різних незалежних джерел. «Лабораторію» було розпущено після смерті Юзефа Пілсудського. Через чотири роки Німеччина та СРСР напали на Польщу.
«Ми сидимо на двох стільцях — так довго тривати не може. Мусимо знати, з якого з них впадемо спочатку і коли це трапиться».
0